ХВИЛИНИ, ЯКІ ЗАПАМ'ЯТОВУЮТЬСЯ НА ВСЕ ЖИТТЯ.

                             
           В  житті  у  кожного  бувають  хвилини,  які  запам’ятовуються  на  все  життя.  
           Так  сталося  ще  у  далекі  80-ті  роки,  коли  я  зустрівся  та  познайомився  з  подружжям  Вірою  Іванівною  та  Володимиром  Івановичем  Дяченками.    
         
           Якось  у  Володимира  Івановича  появилась  ідея  провести  у  17-й    школі  боксерські  змагання  для  популяризації  цього  виду  спорту  серед  дітей.  У  спортзалі  ми  встановили  ринг,  запросили  боксерів,  а  також  у  змаганнях  прийняли  участь  учні  школи,  котрі  відвідували  заняття  боксом.  Ця  подія  була  першою  в  Івано-Франківську  і  мала  чималий  успіх.  Там  я  познайомився  і  з  Вірою  Іванівною,  котра  зразу  покорила  мене  своєю  добротою,  теплом  і  чуйністю.  
         
             Згодом  я  не  раз  бував  у  гостях  у  цієї  прекрасної  сім’ї.  Ми  багато  спілкувались,  обговорювали  та  згадували  різні  події  та  моменти  життєвих  ситуацій,  що  складались  впродовж  років.
           
               З  першої  хвилини  знайомства    відчувалося  ,  що  це  близькі    мені  люди,  з  однаковими  поглядами  у  житті.  Ми  багато  розмовляли,  я  взнав  багато  про  їхні  студентські  роки,  спортивні  досягнення.  Під  час  розмови  я  взнав,  що  Віра  Іванівна  -  почесний  майстер  спорту  з  акробатики.  Більшу  частину  своєї  спортивної  кар’єри  вона  віддала  Збройним  силам.  А  так  як  я  також    у  свої  молоді  роки  виступав  на  чемпіонатах  Збройних  сил,  то  спогадів    у  нас  було  чимало.
           
             При  спілкуванні  відчувалось,  що  не  хочеться  розходитись,  і  кожного  разу  все  більше  і  більше  розумієш,  як  у  житті    буває,  коли  
[b]Бог  поєднав  разом  таких  хороших  та  чуйних  людей[/b].    

           Також  я  бував  і  на  уроках  з  фізичного  виховання,  який  проводила  Віра  Іванівна  у  школі,  і  був  приємно  вражений  взаєморозумінням  у  спілкуванні  учнів  та  учителя.  
Упродовж  своїх  довгих  літ  праці  у  школі  вона  своє  тепло  та  ласку  віддавала  дітям.

         Сумно,  що  серце  такої  людини  перестало  битися    так  рано.  Це  велика  втрата  для  близьких  людей  та  друзів,  вчителів  та  учнів  школи.  

           Спогади  про  Віру  Іванівну  завжди  будуть  торкатись    наших  сердець.

З  повагою:            Анатолій  Мушій  --  майстер  спорту  СРСР,заслужений  тренер  України  з  боксу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641932
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.02.2016
автор: DVI