Підвіконня...потріскана фарба
Облетить, як торішнє листя.
Моя муза до болю гарна.
Нам із нею до Сонця ближче.
На розбитих човнах ми рушим
По піщаним хвилям-барханам.
Нам із моря не видно суші.
Замість компасу в нас тумани.
Припливемо колись у гавань.
Моя муза заллється сміхом,
Бо без нас корабель відчалить,
Нам лишивши бетонні стріхи.
І по вулицях з скла й бетону
За вітрами йдемо додому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641167
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.02.2016
автор: Ворожеска