Усім нам потім одна буде дорога,
Яка веде від Бога чи до Бога.
І щоб здаватися добрими,
Даємо милостині,
Бажаємо щирого сповідання,
І, начебто, вже розуміємо
Своє покарання,
Але так не хочеться
Робити покаяння,
Бо в серці на сусідку маємо
Добре проклинання.
Отак живемо, водночас доживаємо,
Встаємо з зорею,
В хаті порядкуємо,
А того порядку ніде й не видно -
Усім чогось тісно, скрутно й огидно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641164
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2016
автор: Окса555