"Через нашу хату вже качки летять",-
Слова пісні й досі в моїм серці.
Бо стояла хата край села,
Недалеко - лісове озерце.
Було там багато дичини:
Гуси та качки, навіть куріпки.
І вони збирались восени,
Щоб на зиму в вирій відлетіти.
І стояли довго ми, малі,
Руками їм махали на прощання
Аж поки ген за обрієм в імлі
"Розчинялась" ця пташина зграя.
Навесні верталися птахи,
Їм назустріч знову вибігали,
Хвиля-радість била в береги,
Наче ми родину зустрічали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640995
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський