В полях, где с горизонтом синим
Роднится желтый колосковый рай,
Где торжество цветастых линий,
Ты, Украина, мой родимый край!
Зелёной линией уюта
Раскинул плавни цепкий очерет,
Как вынос мозга для манкурта –
Отцовской белой хаты парапет.
Покинул отчий дом и маму
Иван, не помнящий совсем родства.
Скопировав чью-то программу,
Он вытравил свою суть естества.
Забувши рідний край і мову,
Й неньки пісню ніжну колискову,
Подавсь в чужі краї, нероба,
Й «какаєт» тепер, ото потвора.
Учіться, діти, і навчайтесь,
Наказував колись пророк Тарас,
Чужого, звісно, не цурайтесь,
Але – шануйте рідне без прикрас.
Життя долаючи негоду,
Й набуваючи чужої мови,
Духовну бережіть основу,
І з Батьківщиною майте згоду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640918
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2016
автор: Андрій В Тюрін