Залишаючи кімнату без світла
Забирайте із неї монстрів
Бо в кімнаті вогко і темно
Бо в кімнаті терпко і слизько
Бо коли ти проходиш слідами
За тобою не ходять тіні
І коли не вкриваєш словами
Не тікають мурашки на тілі
Бо за шторами не місячне світло
І за сходом не сонячне сяйво
Бо без світла все одноманітно
Бо без сяйва все просто й звичайно
Не тримайте закритими двері
Залишайте ключі за замками
Бо величні бетонні панелі
Знов закрутяться мов каруселі
Бо світлини покриті морозом
Не проявлять повторно плівку
Й не мурчатиме на порозі
Кіт з сусіднього двору гірко
Не лишайте відкритими вікна
Не дивіться в чужі кімнати
Пролітаючи по подвір,ю
Зачиняйте сталеві грати
Заховайтеся тихо в кімнаті
Обійнявши холодні коліна
Зігрівайтеся між подушками
Підпаливши свічки наболілі
І не втримуйтесь кожного разу
Як проходять за вікнами тіні
Задуваючи світло одразу
Чи впускаючи душі змарнілі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2016
автор: Анна Хортиця