Буває сумно на душі
Як за вікном ідуть дощі
Та й серце хоче жити по-новому
Немає ліків від тих ран
Що пропалила у мені,
Коли брехала, про любов лише одному
Ось запізніла осінь йде
Пожовкле листя нам несе
Останній птах у вирій відлітає
Зігрію руки я твої
У тих краях, немов у сні
Уста тендітні прошепотіли, що кохають
Та це всього одна лиш мить
Раптово серце заболить
Твої слова пусті, їх забуваєш
А я в любов повірив сам
Що птах приніс на крилах нам
Але ту віру ти назавжди розбиваєш.
Ми вже не будемо разом
Здаватись Осені в полон
Хоч я чекатиму, Весна як запалає
І зацвітуть сади для нас
І ми зустрінемся в цей час
Й ніщо кохання наше не здолає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2016
автор: pawko83