Вода, в якій пливу

                                                           «На  лисогір’ї  
                                                               фігура.
                                                               Тиха  вода...
                                                               .................
                                                               Ох  ви,  села  заблукані
                                                               В  нетрях  Андалузії-туги!»
                                                                                                   (Федеріко  Гарсія  Лорка)

Чумацький  Шлях  -  то  Небесна  ріка
В  яку  пірнаєш  головою  вниз
(Чи  то  вгору  -  бо  там  -  серед  рік  Неба
Все  так  відносно.)  Й  пливеш  -  
Молоко  зірок  миє  брудні  ноги  мої
(Скільки  доріг  стоптано,  потоптано,
Пилюку  хмарено  -  і  все  ногами,
І  все  босими  -  а  там  молоко,
Там  ріка-галактика,  там  рукави-руки
Течії:  несуть-несуть,  Господи,
Ти  для  мене  цю  ріку  без  загати
Придумав  -  плинь,  пливи,  греби  
Мий  свою  шкіру-панцир
Водою  зірок.  Як  добре  ось  так  -  
Без  човна,  без  вітрила,  без  стерна
І  без  лоцмана  -  того,  що  риба,
Того,  що  біля  акули  супутником,
Того,  що  нахлібник  -  зі  стола  пана,
А  я  пливу.  Від  того  берега,  
Де  живе  смерть  стара  недоречна
Надто  сентиментальна  й  бридка
(Іноді  чи  зачасто).  Пливу.
Круть  мене  ця  вода  -  виром  вихором.
Пливу  -  берегів  і  не  треба
Пірнаю  у  Небесну  ріку  головою
У  безодню  виру  зірок,
Миє  Галактика  те,
Що  колись  називалось  «Я».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639717
Рубрика: Верлібр
дата надходження 30.01.2016
автор: Артур Сіренко