Маленькі міста

[i]І  вони  забирають  з  собою  камінчики  пам'яті,  
Сувеніри  вітрів  і  світанки  за  синім  вікном.
І  вони  залишаються  в  нас  паперовим  журавликом  
І  графіті  на  стінах,  забутим  на  лаві  шарфом.[/i]


Ми  маленькі  міста,  що  згубилися  поміж  планетами  між  світами  у  сяєві  сотень  мільйонів  зір,
Ми  спалахуєм  ясно  свічами,  снігами,  кометами,  наче  іскри  у  плетиві  тисяч  невпізнаних  днів.
Всі  порослі  садами,  вогнями  доріг  закосичені,  едельвейсово  квітнуть  захмарені  наші  серця.
І  зіниці  фонтанів  забуті,  ніким  не  помічені  все  вдивляються  в  небо  в  загублених  тихих  дворах.
Ми  маленькі  міста  без  історії,  масок  і  пам'яті,  і  про  нас  не  напише  підручник,  не  скаже  роман,
Ми  всього  лиш  слова,  десь  наївні,  нічим  не  прославлені,  ми  химерні  думки,  звичних  вчинків  буденний  обман.
І  в  сплетінні  шляхів  спорожнілих,  несхожих,  заплутаних  ми  самотні  без  суму  в  провулках  молочних  дощів,
Поки  раптом  під  вечір  в  проміння  останнє  закутаний  хтось  не  ступить  безшумно  у  тінь  наших  сивих  дахів.
Він  торкнеться  рукою  пошерхлих  і  літеплих  каменів,  і  під  пальцями  враз  затремтить-стрепенеться  душа,
Він  безглуздо  простий  -  без  звання,  без  прикрас,  без  орнаментів,  у  стареньких  кросівках,  і  з  небом  іскристим  в  очах.
Він  полюбить  за  так  ці  вузенькі  бруковані  вулички,  тихий  дзенькіт  трамваїв,  кленові  та  мрійні  вітри.
І  його  зустрічатимуть  ринви  дощами  з  минулого,  воркотатимуть  тепло  з  горищних  вікон  голуби...
А  коли  він  розтане,  мов  привид,  в  тумані  ранковому,  ледь  всміхнеться  будинкам,  в  дорогу  рушаючи  знов,
Лиш  монетка  на  щастя  дзеленькне  останнім  відгомоном,  у  свічадах  зіниць  заіскриться  прощальним  листом.

Ми  маленькі  міста,  вічно  юні,  древніші  од  Всесвіту,  і  самотніх  людей  нам  приводять  часами  мости.
Вічно  теплих  людей,  що  приходять  під  вечір  із  безвісті.  І  лишаються  тут  щоби  зранку  у  безвість  піти...
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639592
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.01.2016
автор: Marika