Якщо не падати з неба, то не прийдеться вставати
Якщо у темряві жити, то світло почнеш цінувати
Ти володар сірників, тобі дуже важко
Кожен раз вони палають у вогні
Як згорить собі одна дивишся у пляшку
Мабуть треба пом'янути, світлі її дні
А на дні ти прочитаєш те німе питання
То якого робиш ти, на о цій землі
І у тебе знову тяга, та німе бажання
Своє горе утопити чаркою на дні
Тільки скільки ти б не пив, сірники палають
Феєричну їхню смерть пляшка не згасить
Розбивати сум на дні тільки дурні мають
Викинь дурість з голови так прозрієш в мить
Скільки б люди не жили все одно страждають
Так як, ці от сірники, що згорів ростуть
Щоб цінити рай небесний, люди горе знають
Щоб на небі шанувати вічну, світлу суть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638757
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.01.2016
автор: ShuRa