дві зупинки до тебе, а далі - прірва
вже не дихають літом чорні плащі
як то можна от так любити. де міра?
і чому так немилі ці сірі осінні дощі
дві зупинки до мене, а далі - море
мого серця любов, як безмежності океан
і на плечі спустилися темні штори,
а на очі густезний упав туман
дві зупинки до нас, а далі - відстань
поміж душ кілометрами пролягла
ти минув, ніби осінь, упавши листям
і з собою забрав моїх два крила
(с) Ірина Величко 2013р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2016
автор: Iryna Velychko