Те відчуття, коли хапаєшся за надію
Тебе покидають усі, а ти мрієш
Тебе топчуть ногами по самі вінця
Тобі нічого більше сказати і ніким зігріться.
Те відчуття, коли смуток змінює радість,
А ти далі йдеш, бо сильна, бо звикла
Ти зупиняєш усі свої принципи й слабкість,
Ти сильна, ти горда, прониклива.
Те відчуття, коли по суті нічого й не треба
Усе, що поряд за мить за секунду згоріло,
А ти торкаєшся неба,просто живеш для себе
Живеш, щоб жити, й кому є до того діло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637742
Рубрика: Нарис
дата надходження 22.01.2016
автор: Olena Taran