Ромашечко,ромашко, моєї долі квітка,
Тебе в полях збирала я, коли була мала,
Із личком золотеньким білесенька голівка,
Із співом солов’їним ти в житечку росла.
З вітрами танцювала жагуче танго літа,
А сонце обіймала промінням золотим,
Ти хмарками прикрита і дощиком умита
Й сюжет чи не найкращий для віршів і картин.
Ромашечко, ромашко, моєї долі квітка,
Лиш ти могла сказати чи буде так , чи ні.
Із юністю моєю ти навесні розквітла
І долю напророчила колись сама мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637559
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Шостацька Людмила