* * *

Шле  сувої  життя  у  всесвітній  архів,
крутить  звитки  і  часу  не  гає.
Ген  у  синьому  небі  незвичних  птахів
вже  чимала  зібралася  зграя.

Я  впізнала  відразу,  хто  ті  літуни
по  розмахові  крил  їх  строкатих:
то  щебече  минуле  моє    з    вишини  
голосами  щасливих    пернатих.

В’ються  парами,  водять  гуртом  володáр,
кличуть  звабно  до  сонця  злетіти.
Хай  на  щось  натякають  стінний  календар,
срібні  скроні,  онуки  та  діти  –      

я  додам  ще  рядочок  у  список  нетям  
і  втечу  від  безжальних  реалій!
Загублюся  між  небом  і  плинним  буттям
до  цвітіння  черемх  і  конвалій.

Бо  весна  надихає  до  стартів  і  мрій,
до  левад  закликає  грайливих.
Тихо  крутять  рокѝ  мій  строкатий  сувій
для  полички  в  архіві:  «Щасливі».
21.01.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637459
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Галина_Литовченко