Журналістам тепер несолодко,
Праця їх небезпечною стала,
По “закону” й не законно,
Їх до тюрем за правду кидали.
Убивали за правду битами,
Катували до самої смерті,
Та вони гідні й кров’ю вмитії
Все ж про правду кричали вперто.
Під вогнем вони і під кулями,
Тільки правду не вбити нікому,
Ні під тиском, ні під тортурами
Не ламались в страшному полоні.
Журналісти епохи нової,
За свободу і правду – в бій,
Безперечно, вони – Герої,
Патріотам – земний уклін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637307
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.01.2016
автор: Шостацька Людмила