Якось до батька прийшла донька, молода жінка. Вона була дуже засмучена.
- Батьку, я так втомилася від усього! У мене постійні труднощі і на роботі, і в особистому житті. У мене вже немає сил... Як впоратися з усим цим?
Батько відповів:
- Давай я тобі покажу.
Він поставив на плиту три каструлі. В одну поклав моркву, в другу - крашанку, а у третю насипав каву. Через деякий час виключив плиту і спитав у доньки:
- Що сталося з ними?
- Ну, морква і крашанка зварилися, а кава розчинилася, - відповіла донька.
- Так воно і є, - сказав батько,- але давай розмірковувати глибше. Морква була твердою, але після окропу стала м’якенькою! Крашанка, яка була рідкою і ніжною, після окропу стала твердою. Зовні вони залишилися такими, як і були. Але всередині вони змінилися під впливом ворожого середовища - окропу! Те ж саме відбувається і з людьми: сильні зовні люди можуть зламатися там, де ніжні та слабенькі лишень міцніють!
- А як же кава? - здивовано запитала жінка.
- О, кава - це саме цікаве! Вона розчинилася! Вона розчинилася у агресивному серодовищі і змінила цого - переварена вода стала чудовим духм’яним напоєм! Є люди, котрих не можуть змінити обставини, вони самі змінюють їх накраще, перетворюють у щось нове і цікаве, здобувая для себе знання та зиск. Ото ж , доню! Ким стати, коли виникають труднощі, - вибір кожного.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2016
автор: Валентина Володина