Сірий попіл буднів
Роз"ідає струни...
А душа ридає...з розпачу замреш...
Крізь столітні хащі...з висоти німоі
Голосом сопілки
Серце...ти торкнеш...
І завієм білим,
Що спаде на плечі
Із печер рунічних...світло зачерпнеш...
І вогнем магічним душу зачаруєш
Заясніє простір тисячами сонць...
...коли ти...прийдеш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2016
автор: Ілея