Тремтить піднебіння на хвилях важкого звуку,
війна деренчить, наче рваний гітарний риф.
Закляклим камінням впадають із губ у руку
біляві перлини закоханих в тебе слів.
Стискаю в кулак до болю у м'язах зап'ястя:
очолять повстання чи кануть на дно ріки?
Війна перехняблює небо: опалим листям
до берців брудних налипають бліді зірки.
Сутемрява ночі пасує несхаменутим.
Ми є надто чемні, щоб бути такими вдень.
Під рок канонади твій човник здається вутлим.
Твій човник долонь у молитві за нас. Амінь.
10.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636819
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: Тарас Яресько