З Назарету ми вирушаємо на р. Йордан.
За українськими мірками відстані між історичними місцями в Ізраїлі – зовсім маленькі, тож дорога буде недовгою.
Місце хрещення Ісуса Христа (за переданнями – Віфавара) знаходиться недалеко від Мертвого моря, та нині це спірна територія між Іорданією та Ізраілем. Через натягнуті стосунки між країнами, паломників з Ізраїлю пускали на святе місце лише 19 січня. Тому за рішенням уряду, в Ізраїлі відкрили символічний центр хрещення – Ярденіт.
Коротко про р. Йордан. Починається на півночі країни біля гори Хармон, по базальтовій ущелині тече до Галілейського моря. До речі, так його називають лише християни, а місцеві – Тіверіанське озеро, або оз. Кіне́рет (арфа).. Так ось, р. Йордан протікає Галілейське море, не змішуючи свої води з водою моря (так пише святе Писання) і далі несе свої води до Мертвого моря.
Недалеко від витоку Йордану з Галілейського моря (озера) розташований Ярденіт, зі зручно облаштованими підходами до води, душевими, магазином.
Заходити в воду лише в купальниках не дозволяється, тому нас одразу ведуть в магазин, де ми купуємо ритуальні сорочки: білосніжні, вільні, довгі – 20$, з малюнком Ісуса Христа – трішки дорожчі. Вибираємо найкращу, накуповуємо іконок для друзів, хрестики, святу воду. Далі – душ (білосніжні рушники дають напрокат), переодягання і – в священні води.
Води ріки – тихі, спокійні. Про лікувальні властивості цієї води вказано в Писанні. Тут лікували проказу, а в часи Візантійської імперії вважалось, що вода лікує від багатьох хвороб. В неї навіть занурювали одяг, щоб оберігав від хвороб, оприскували кораблі для щасливого плавання.
Обличчя у всіх схвильовані. Нехрещених тут хрестять, в нашій групі таких нема, тому – лише омовіння. А для мене і це – табу, бо маю температуру вище 38°, а на вулиці + 17°.
Спостерігаю, як натхненно, ввійшовши в стан спілкування з Богом, ідуть омиватися: кожен шепче свою молитву, хреститься і пірнає в воду з головою. І так – тричі. Відчувається, що всі глибоко пройнялися значимістю моменту. Виходять з води урочисто-сяючими, емоції зашкалюють. Постоявши на березі, повіривши в реальність події, йдуть переодягатися.
А я милуюсь берегами, п'ю чисте повітря і стараюсь запам'ятати все-все. Енергетика тут – неймовірна! Заходжу в воду по кісточки, омиваю руки і обличчя, легенько окроплюю себе, просячи у Бога і водиці здоров'я і сили духу.
Прохолодно, та день – сонячний. Красиві зелені береги віддзеркалюються в воді, в якій табунами повільно плавають здоровенні, до 1 метра, соми – поважні, неполохані. Євреї не їдять рибу без луски, тому для сомів тут – рай.
Пофотографувавши все, що було, сіла на деревину. Неймовірне відчуття спокою і дитинної блаженної радості. Сиджу, посміхаюся і сяю радістю і щастям. Бачу, що до мене наближається така ж радісна душа – чарівна розкішнотіла жінка, що світиться від щастя.
"Да, вы это чувствуете, сразу видно. Это – удивительное место, необыкновенное!" – промовила вона у відповідь на мою посмішку.
Землячка! Розговорились.
Кілька років тому лікарі винесли їй вирок: рак... безнадійна... медицина безсила. Хтось підказав: на Йордан! Це була соломинка, за яку вхопилася рідня. Скинувшись коштами, повезли в Ізраїль. Кожен день носили на омовіння, пила святу воду... і молилась, прощаючи всіх і все, просячи подумки прщення в усього світу. А дома молилась донечка і всі рідні.
"И вот результат!" – промовила сяючи, кокетливо покружлявши.
"Каждый год мы ездим сюда. Во многом себе отказываем, экономим, но едем. По-другому уже не можем, ведь я тут родилась заново. Это чудодейственное место!!!"
Підійшли чоловік з донечкою і всі троє, взявшись за руки, пішли до води. Мої земляки з Донецька, хай щастить вам!
У кожного є свої світлі місця щастя. Одне з моїх було на Йордані. Це коли в душі – тепла зіронька благодаті світить і гріє тебе. І ти любиш весь світ!
18.01.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636790
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: Світлана Моренець