У свята

Буденність  —  зорана  рілля,
де  серце  ниділо  на  споді,
та  ожило  воно  й    кружля  
в  язичеському  хороводі.

І  вже  не  скажеш  до  пуття  —
Різдво,  Йордана  чи  Меланки...
Коралі    ярого    життя  —
немов  намисто  у  циганки.

Отак    насуплений    паша  
дає  свободу  любій  бранці,
щоб  розмаїлася  душа
й  на  час  забулася  у  танці,

щоб    розірвалась    мла  ночей
теплом,  браслетами,  вогнями,
щоб  у  галактиці  очей
втонуть    сріблястими    човнами...

Вікторія  Торон

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636408
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 17.01.2016
автор: Вікторія Т.