Ви не рівняйтеся, шановні, до жінок.
Ми - ті, хто в силі небо опустити,
Ми - ті, хто здатен нерозчинне розчинити,
Ми - ті, хто може висушить потоп.
Ви не рівняйтеся, шановні, до жінок.
Адже життя у вас дароване від жінки.
І вирвати жіночої сторінки
Не в силах вам ніколи із думок.
Ви не рівняйтеся, шановні, до жінок.
Жіноча біль сильніша від гармати.
Краще не чути вам як плаче мати.
Адже слова її звучать із вуст як рок.
Ви не рівняйтеся, шановні, до жінок.
Жіноча сила не в руках, а в серці
Любов її може спасти від смерті,
Убити чи піднести до зірок.
Ви не рівняйтеся, шановні, до жінок.
Жінкам підвладно всесвіт підкорити,
Війну почати чи її спинити.
І вас, шановні, оголити до кісток.
Тож не рівняйтеся, шановні, до Жінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636260
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2016
автор: несвідомий