Сумні елегії пташині…

[i](за  мотивами  Роберта  Фроста)[/i]


Сумні  елегії  пташині
Звучать  в  похмурому  саду.
Крізь  помарнілу  конюшину
Я,  наче  зблідла  тінь,  бреду.

Злітає  геть  пожовкле  листя,
Злякавшись  дум  моїх  сумних.
Душа,  мов  порване  намисто,
Їй  не  до  радощів  та  втіх.

Одні  лише  зів'ялі  айстри
Бальзам  на  душу  ллють  мені.
В  них  бачу  я  крихтини  щастя
Не  зовсім  ще  забутих  днів.

Я  завмираю  на  хвилину,
Та  забуваю  листопад.
І  серцем  знов  до  тебе  лину
В  квітучий  і  весняний  сад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2016
автор: J.D.