[i]Ми розкаяні губимось тільки,
Коли правда втрачає брехню.
Самотужки наводимо стрілки
Солов'їну комусь маячню...
Коли світло під ковдрою сяє
І фантазій в квартирі політ...
Нехай все навкруги спочиває
Розлетиться метеликом світ...
Коли гріється сон не від кави
І щоденна кайфова дуель...
Розбавляє буденні забави
І формує життєву модель.
Знов на холод розпахнуті двері
До тебе запускали людей,
Що неначе серійні химери
Виривали мене із грудей...
Накохались з тобою не вдосталь,
Вище даху дурниць не зробили
І смішними, сп'янілі, дорослі
Як могли, до тремтіння любили.[/i]
:Evanescence – Broken:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635266
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.01.2016
автор: Karo