1.Війна німа...ніколи не веде перегоговорів,
Не має місця в її діях слово.
Присмирить того, хто виявляє непокору,
Й не смерть її є покаранням строгим.
2.А час і тиша: час розлуки, відчаю, страждання,
Час, коли попрощатись не встиг.
Й зловісна тиша, що вбиває сподівання,
На те, щоб хтось хоча б звісточку приніс.
3.Про брати, сина, чоловіка,
Який десь там - на іншій стороні.
Хочуть почути, хоча б зрідка,
Переконатись хочуть, що живий.
4.Крім голосу війна не має слуху,
Бо не чує, скільки пощади не проси.
Про одне благаєш Бога, щоб не впасти духом,
Щоб до кінця цей путь допоміг пройти.
5.Війна не бачить - це дитина чи дорослий,
Правду кажуть: вона має початок та не має кінця.
Будьмо чесні: людина породила цю безжалісну сволоту,
Й зараз знову воскресила до життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635147
Рубрика:
дата надходження 12.01.2016
автор: Марина Бойківчанка