ЗИМОВА КВІТОНЬКО МОЯ
Тебе кохаю, сонечко моє!
Тебе кохаю, квітонько моя!
Краса твоя, спокою не дає,
З тобою бути завжди хочу я.
ПРИСПІВ :
Не можна ніколи пізнати кохання,
Як в серці не запалахтіє любов, - 2 рази
Кохання нам душі веде до онов,
До серць обидвох палання.
ПРИСПІВ :
Далеко так від мене ти, чому,
Свою я долю, певно, не збагну.
До нашого я хочу, мила, дому,
Який змете із ащих серць утому!
ПРИСПІВ :
Моє кохання, мила, молоде,
До нас уже ніколи не прийде
Воно скоріш у пекло заведе,
Але усе ж любов нам збереже
ПРИСПІВ :
Тебе чекаючи люблю,
Як ніжну квітоньку свою.
Я серцем холод розтоплю,
Й кохання пломінь розпалю!
ПРИСПІВ :
Не можна ніколи пізнати кохання,
Як в серці не запалахтіє любов, - 2 рази
Кохання нам душі веде до онов,
Де з’єднаних серць невгасиме палання.
07.01,2016 р.
А. Рогуля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634162
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 07.01.2016
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович