Ніхто із нас не зміг сказать: "Прости..." -
І руйнували, що створили.
А вітер спотикався об мости,
Які безжально вдвох палили.
Кривавили в агонії тіла,
Стриміли в них отруйні стріли.
І пульсували в жилочках слова:
"Не так прожить життя хотіли..."
Між перемог, досягнень і невдач
Ми ненароком зустрічались.
Злітало з уст моїх палке: "Пробач..."
У відповідь: "Прости" - зривалось.
Та різними шляхами нам іти,
Зустрівшись, мовчки усміхатись.
Об спалені, зруйновані мости
Вітрам уже не спотикатись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2016
автор: Лариса Журенкова