Чому кидаєш долі знак?
Чому ти досі одинак?
І рвеш ти струни на душі...
Болить вона і зникли щастя дні...
Я вірила в слова --
Та осад їх пекучий....
Наївною була...
Бо знала,скорпіон -- жалючий...
Він так кохає щиро,
І щиро так покине...
Було і вже немає дива...
І кров у жилах стине...
За що це все?
Навіщо так?...
Життя таке...
І долі знак...
Прощай, я більше не напишу...
Прощай, бо вже забута суть...
І лише пам'ять спогади залишить,
Що жалять так і так печуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2016
автор: Мирослава Савелій