Давайтесь сьогодні зупинимо всі
Свій біг віковічно-буденний по колу.
Різдвяна зоря починає засів:
Скликає до отчого столу.
Так затишно в хаті, солодка кутя,
Дванадцять смаколиків, щира молитва.
А десь у окопі
ледь тліє життя.
І нерви,
не вперше,
мов бритва.
Лампадка чадить у диму сигарет,
Хліб-чай.
Мокрі ноги.
Холодна буржуйка.
Вітали б сім'ю –
телефон не бере.
Бліндаж —
то могила, то
люлька.
А може цьогоріч достатньо й куті,
А щедрі столи для отих, хто в окопі…
Хто мріє про каву і чисту пості́ль,
Хто смерті щомить чинить опір.
Або хоч молитву
єдину
за Мир
І тих, хто під «Градом» стоїть на сторожі.
Давайте сьогодні зупинимось ми.
І хай нам Господь допоможе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633877
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.01.2016
автор: Олена Іськова-Миклащук