До мене зранку промінь у вікно,
Заглянув знову, наче ненароком…
Мов вишні цвіт сніжок творив кіно,
Сніжинки пахли не налитим соком…
В очах твоїх я знову стрів весну,
Що сипала вишневим снігом в очі,
Мені й тобі сьогодні не до сну,
Бо спати ми обоє ще не хочем…
Із поцілунків складене життя,
П’ємо його маленькими ковтками…
Коли частішає оте серцебиття,
Ми долю вишиваємо нитками…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2016
автор: Віталій Назарук