І знов вночі засмучений сиджу

І  знов  вночі  засмучений  сиджу
І  погляд  наче  в  себе  завертаю
Заснуло  місто  я  собі  мовчу
І  ніч  до  ранку  п'янко  випиваю

Й  не  знаю...  чим  горять  оті  вогні
Які  у  стінах  думи  прихистились
Ми  мало  сповідалися  зимі
Але  тепер  усі  перемінились

Так  біло...  чисто...  з  нового  листа
Напишу  може  гарний  відтин  долі
І  книгою  відізветься  вона
І  світом  прочитається  поволі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633779
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.01.2016
автор: Poeta a terra deserta