Байдужість - похідна образи,
Хоча і видно це не зразу.
Спочатку б'ють емоцій хвилі
І душі розбігаються на милі,
І розум враз окутує ніщо і пустота,
І в тузі замикаються уста,
Прикрас тьмяніє позолота
І мед як ложка чорного болота.
Нехай ще бачать тебе очі
Душа тебе уже не хоче.
Хоч і туману у дворі немає
Душа тебе уже не відчуває.
Ти вже ніхто, тебе нема,
Ти вже не світло і не тьма...
Крізь тебе я ступаю,
Я вже тебе не відчуваю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632798
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2016
автор: Ivan Kushnir-Adeline