Довершено: місто Плісняви

                                                                   «Без  надії  і  страху  свій  вік
                                                                       Завершує  звір  або  птах.
                                                                       Лише  людина  очікує  свою  смерть:
                                                                       Надію  маючи  і  страх.»
                                                                                                                                   (Вільям  Батлер  Єйтс)

У  цьому  місті  крім  людей  та  собак
Поселилась  докучлива  пліснява:
Вона  сповнює  комірчини  квартир
І  собачі  буди,  шпаківні  й  театри,
Шинки  і  магістрат.  Крамниці  і  храми.
І  кожен  громадянин  вкритий  пліснявою,
Наминає  хліб  з  пліснявою,
Заварює  плісняву  замість  кави,
Дивить  передачі  про  плісняву
Щовечора  по  телевізору
Крізь  екран  вкритий  пліснявою.  
Ця  пліснява  заповзла  в  місто
Разом  банькуватим  крабом,
Що  виповз  навіть  не  з  моря,
Не  з  ріки  і  навіть  не  каналу  -  
Брудного  як  калоші  цензора,
А  з  якогось  колектора  каналізації.
І  кожного  божого  ранку  -  сірого
Кожному  громадянину  в  плащі  мокрому,
Кожній  господині  на  кухні  пліснявій,
Кожній  дитині  розгублено-загубленій
Трублять  газети  весело  й  докучливо,
Що  життя  в  них  тепер  крабове,
Що  той  краб  плісненосець
Пророк  і  мислитель,  захисник  і  мрійник
Про  життя  їхнє  зашкарубле,
Що  не  сіре,  буцімто,  а  кольорове,
Що  не  чума  в  місті,  а  розвага,
Що  не  хворі  всі,  а  щастям  сповнені,
Що  не  кіптява  це,  а  сонечко...
І  все  було  б  просто  казково,
Та  тільки  в  душах  вкритих  пліснявою
Поселяється  страх.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632399
Рубрика: Верлібр
дата надходження 30.12.2015
автор: Шон Маклех