Я так боюсь не доспівати
І так боюся не дійти.
Того, хто поруч, не спасти -
Страшнішої немає втрати...
Чогось боюся не почути,
Не бачити чи не знайти.
Боюсь, коли не поруч ти,
Про головне боюсь забути...
Мені б нікуди не звертати,
Йдучи дорогою, іти,
Не розгубивши, донести
І, не прощаючи, прощати...
Боюсь рахунки не сплатити
І, хоч цього не знаєш ти,
Вночі так страшно, що зійти
Не зможе сонце, щоб збудити...
А ще боюсь не розпізнати:
Хто тут акули, хто кити,
Щоб з ними поряд не пливти
І, не долаючи, здолати...
Так хочу все перемішати -
Усі дороги і версти,
Та докричатись до мети
І оніміть, щоб все сказати...
За нами встигли запалати
Усі перейдені мости,
А я боюся не дійти
І так боюсь не доспівати...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632207
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2015
автор: Наташа Марос