Притомилася зима

Притомилася  зима,
Працювати,  бач,  не  хоче.
Снігу  білого  нема
Й  жебонить  вода,  дзюркоче.  

Пробиваються  струмки
З-під  торішньої  травички,  
Воду  гонять  в  рівчачки,  
Ну  а  далі  -  аж  до  річки.  

І  маленькі  горобці
Зацвірінькали  на  гілці.  
Теплі  сонця  промінці
Вже  виблискують  у  шибці.  

 






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2015
автор: Ольга Калина