Про своє щастя треба мовчати,
Воно як вітер,таке полохливе.
Його словами можна злякати.
Воно тендітне, терпке та бурхливе.
Щастя мов жінка, хоче вистави.
Ще боротьби з непокорою ,владою.
Воно, не хоче грошей чи слави.
Воно не вкриється вашою зрадою.
Для свого щастя треба трудитись
Кожного дня, не жаліючи сили.
За нього ревно треба молитись
І дякувать щиро, за все що просили.
За щастя подякувать-ввечері, зрання.
І пошепки, нишком у Бога прохати.
Здоровячка сили, міцного кохання.
І бути шасливим.Але промовчати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2015
автор: Альонушка