ЩАСТЯ – ЦЕ ДАРУНОК БОЖИЙ!
Наш Бог Послав мені тебе, а я дурна не зрозуміла,
Що щастя – ти! Я буду сильною, мене прости!
Не винна я, що різкою була та зарозуміла,
Ображатися не будеш, я не можу цю ношу нести.
Ти мій поет, моя розрада і нашим зустрічам я – рада,
Тепло… з тобою відчуваю, вдома цього я не маю,
Тебе кохаю, а що робимо ми двоє – це не зрада.
В любові зради та гріха не буває, і я це знаю.
Жіноче щастя, яке ти? Чому втікаєш ти від мене?
Чому доля моя, швидко забирає щастя моє.
Сама тому винувата, що не чула, як гукаєш,
Та щастячко любе моє, ти таке, як й я – твоє.
Але я ходжу часто до церкви та приймаю причастя.
До тебе ніжною буду, слова свої не забуду
Тому, що ти в мене – одне таке, дороге мені щастя.
Я не хочу між нами милий, більше жодного бруду!
25.12.2015 р.
А. Рогуля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631350
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 25.12.2015
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович