Обійми, пригорни, відігрій –
Поведи у безмежності мрій.
На хиткому місточку надій
Дай на хвильку відчути: ти – мій.
По блакитній гладіні води
Проведи мене аж туди,
Де безсилі далекі мости,
Та на мить мою руку пусти.
І як вистачить сили мені
Не канути в безвість на дні,
То відкину тривоги земні
І згорю у твоєму вогні.
Тож хай скільки реве буревій –
Пригорни, обійми, відігрій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2015
автор: olesyav