Вечірній парк. Весна. Зірки. Удвох вона і він.
Вогонь в очах. У серці – щем. Любов, як маків цвіт.
Вона його спитала враз: - Скажи – но, до пуття,
Чи в тебе було хоч колись надсильне почуття?
Таке щось сильне, просто страх! Що хочеш кожну мить!
Коли терпіть несила вже. Воно гризе, болить…
А той недовго думать став: - Буває, що нема.
Втім, чесно скажу, так як є. Недавно справді мав.
Всміхнулась та: - І в мене теж! Так сильне, що капець!
А він додав: - То голод гриз. Голодний був, як пес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631149
Рубрика: Гумореска
дата надходження 24.12.2015
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР