В таку красу не закохатись – гріх!
Ще більший гріх – її не віншувати!
Отут не владні стрілки циферблату
І сторінки стрімких календарів,
Бо Ваша врода – з шарму Афродит,
І аура – зрідні Землі тяжінню.
І честь велика бути навіть тінню,
Щоб ледь торкатись тихої ходи.
Зустріти Вашу усмішку ясну –
Мов відшукати власне Ельдорадо,
І щедрим квітом молодого саду
Вернути не забуту ще весну.
Хай вабить Вас сьогодні – і завжди
Високе небо – чисте і завзяте!
У світлу душу гріх не закохатись…
Тож завше Вам – з роси і із води!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630805
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2015
автор: stawitscky