Знаєш (сл. Р. Бойчук, муз. В. Сірий)


І.
За  мить  
до  весни
я  спинився  й  побачив  –
твої  там
розквітлі  
сліди.
Вони,
наче  сни.
Ну  а  це,  мила,  значить,  –
що  різні  
є  наші  
світи.

Намарне  я  прагнув  зробитися  вітром
Із  теплих  південних  країв;
Впиватись  нектарами  ніжного  цвіту,
Який  не  належить  мені!

Приспів:
Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

ІІ.
І  все
навкруги
стало  раптом  інакшим…
З  тобою
ми  знову  
на  «Ви».
Несе
нас  ріка
у  своє,  а  не  наше,
життя,  де
немає
зими.

Бажання  свої  записав  на  папері
У  пісні  на  крилах  вітрів!
Схрестились  орбітами  дві  паралелі
З  таких  наших  різних  світів;

Приспів:
Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Знаєш,
Сніжні  мої  заметілі  –
Вкрили  кригою  наші  тіні.
Доки
спав  я  в  зимовому  сні,
себе  розчинила  ти  в  теплій  весні.

Запис  і  виконання  В.  Сірий

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629571
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 18.12.2015
автор: Рідний