Я між рядків зашифровую те, як без Тебе сумую,
У чай додаю, окрім цукру, дві ложки спокуси.
Ти – у мене в думках, у палітрі, якою малюю,
У зморшках біля очей, коли я з Тобою сміюся…
Ти в моєму «сьогодні». Щоранку, коли я прокидаюсь.
У кожному «завтра». Перед тим, як лягатиму спати.
І коли разом з вітром увечері десь я тиняюсь,
Я знатиму точно, що Ти мене будеш чекати.
Ти – в ароматі парфуму, без якого я вже задихаюсь,
У кінчиках пальців, якими так ніжно по шкірі…
Ти в серці моєму. Ти – в серці, я тихо зізнаюсь,
Ти – у мене в душі, що птахом несеться у вирій.
16.12.2015р.
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142
#Кучерявий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2015
автор: (с) Кучерявий