Доля

Розпрощались  двоє  на  пероні;
Бо  доля,  в  цей  час,  так  повернула:
Її  –  відправила  на  Захід,
А  його  –  на  Схід,  вона  запхнула.
Обіцяли  щиро  повернутись
І  цілунками  клятву  скріпили.
На  ранковому  пероні  тихо  й  сумно  розходились.
Вона  їхала  на  Захід,  
Він  на  Схід  –  на  січ  подався.
Доля  –  так  розпорядилась:
За  життя  –  кожен  хапався.
Сплинув  час  і  ці  кохані  до  перону  поспішали,
Бо  зустрітися,  там,  двоє  –  ще  тоді  пообіцяли.
Вона  з  Заходу  –  худюща,  він  із  Сходу  –  у  калясці.
Обійнялись  на  пероні  і  заплакали  від  щастя.
                                                                                                                                       28.11.15р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629105
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2015
автор: Мацик