Залатані поспіхом рани
Болючі рвані,
Заховані під бинтами,
Зростуться в шрами.
І будуть лише на негоду
Боліти згодом.
Та в серці тепер недовіра
Не знає міри....
Все далі ховаєш душу
І кажеш: "Мушу!"
Боїшся нової рани,
Та чи не марно?
Відкритись уже несила:
Самотність мила
Вросла між порожніми фразами
Метастазами...
14.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628756
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2015
автор: Таня Кириленко