Поезія – моя релігія, моя віра, надія, любов. Моє творче кредо: "писати — це дихати, дихати — це жити, жити — це любити".
Іноді я жартую, що пишу навіть тоді коли сплю, їм, і навіть на ходу. Але, як відомо, в кожнім жарті доля правди. Бо щодо першого, то я не рідко пишу в напів сонному стані. А от їсти і при тому писати, чи писати на ходу, для мене звична справа. Бувало, що писав одразу три вірші, тобто на одному листі паперу починав писати один вірш (наприклад - патріотичний), на іншому — другий (припустімо - інтимна лірика), і на третьому — ще один (екзистинціний). Це правда бувало всього кілька разів. І пояснюється просто: поета не може лише щось одне боліти... проте я не зустрічав і не чув, щоб хтось практикував таке. Але для мене це не є чимось феноменальним, оскільки я під час натхнення пишу вірші десятками. Тому й кажу про себе — одержимий словом. При тому прекрасно розумію, що справа не в кількості, а в якості. Але не чекаю "манни з неба", а вправляюсь у віршеписанні не чекаючи натхнення, бо якби боксер не тренувався, а виходив не підготовлений на бій, то толку з нього було б мало. Але це тільки моя теорія і я її нікому не нав'язую. Проте я не знаю, що таке творча криза і як це "не пишеться". Бо для мене поезія попри все інше це велика праця, вічні пошуки... А ще я достатньо самокритичний, але й знаю собі ціну.
Отже, поезія — це сто стихій, світло поміж рядків, магія слова, віршешизофринія, словоодержимість, храм Слова, благословення і прокляття, дар і вирок, частка Логосу, портал у іносвіт — іншу дійсність, створення власного світу, вивільнення надсвідомого, явосон, молитвотворення, крик душі, яснобачення, ясночуття, віддзеркалення душі, донорська кров душі, пам`ятеувічнення, безмежнотворення, панацея, світоспасіння, боротьба духу, ляпас в обличчя смерті, життєпродовження, дивотворення, внутрішній голос, енергія Світла, повстання проти часу, євангеліє від "єритика", тамування спраги душі, виверження віршевулкану...
Я б міг дати ще багато особистих визначень поезії і, мабуть, дам у своїх віршах, але хочу додати (нагадати) тільки одне: "Спочатку було Слово..." (Ів. 1:1) і Слово буде завжди.
P.S. — http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437620
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2015
автор: Олександр Букатюк