Ніч приходить тепер раніше,
Пробігає по шкірі морозом...
І зрива вітер листя відцвівше,
І бринять за вікном неба сльози.
Суєта сочиться крізь стіни
Галасливим потоком безмежним.
Крізь самотність осіннього плину
Не знайду з літа нашого стежки.
Десь у спогадах гублюсь ночами,
Що приходять тепер все раніше.
Лиш тебе мені не вистачає.
Лиш тебе, мій коханий... І тиші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628223
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2015
автор: Ольга Жук