О школо рідна ти моя,
Моя сова ти сизокрила!
Наука мудрая твоя,
Мене в житті не підводила!
Прийшов до тебе і згадалась,
Дитинства й юності пора.
У стінах цих навік зосталась,
Твоя привітність чарівна!
В коханні перші кроки,
У твоїх стінах я зробив.
І на Ленінські уроки,
Як і всі тоді ходив.
Ми так хотіли подоросліть,
І розлетітись хто куди.
Тепер напевно помолодшать,
Щоб повернутись знов сюди!
Хоч ненадовго, лиш на днину,
У нашу юність золоту.
І я до тебе знову лину,
До тебе школо я спішу!
Нам є про що згадати,
І келих терпкого вина,
За здійснені мрії юнацькі,
Й за тебе підняти до дна.
Тут все в цвіту, тут пахнуть квіти,
І я тобі вклоняюсь до землі.
Нехай розумні виростають твої діти,
І вчать їх тільки мудрі вчителі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627795
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.12.2015
автор: Горбаль Василь