Стара циганка зраночку сиділа
На станції в кутку біля вікна.
ЇЇ юрба дівчаток обступила
І ворожить їм почала вона…
На королів бубнових і червових,
На що збулось чи збудеться колись,
Коли кому чекати днів зіркових,
Одній сказала: «Зради стережись».
І те, за двадцять гривень, ворожіння
Було серцям дівочим мов бальзам,
Бо ж вірити у добре провидіння
Ще змалечку так хочеться всім нам.
- А ну бо, геть звідси, стара циганко, -
Якийсь мужик дебелий закричав, -
Людей дурити годі спозаранку!
Й немовби казку у дівчат забрав.
І полетіли на брудну підлогу
Валети, дами, королі й тузи…
І дуже, дуже тяжко стало Богу
Від гіркоти циганської сльзи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627695
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.12.2015
автор: Артем Хвиля