Зернина, або …humanum est

Спостерігати  у  стрімкім  коловороті,
Куди  ведуть  заплутані  сліди,
То  грузнучи  в  буденному  болоті,
То  ринувши  під  сумніву  льоди

Вслухатися  в  спустошені  розмови,
Гортати  спорожнілі  словники,
Забайдужі́лі,  мов  молитвослови
Із  словом  молитовним  навпаки

Не  визнати  ніза́що  й  при  нагоді,
Що  не  втекти,  хоч  все  життя  іди,
Коли  в  собі  зіщулену  наспо́ді
Несеш  зернину  щастя  і  біди

І  віднайти  спокуту  для  зернини,
І  за  своє  розбити  кулаки,
І  битися  до  ви́черпання  днини,
Коли  у  землю  впасти  навзнаки

І  там,  в  новій  незвіданій  господі,
Збагнути,  що  чаїлося  наспо́ді

2015

...humanum  est  (...властиво  людині)  -  частина  відомого  крилатого  вислову  Erare  humanum  est  -  помилятися  в  природі  людини,  буквально,  помилятися  властиво  людині

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627613
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 10.12.2015
автор: Максим Тарасівський