Волога вранішніх туманів
Сягає теплих подушок
І обрій за вікном розтанув,
Загорнутий у хмарний шовк...
Сіріє сном і сумом ранок,
Побожно колихає мить.
Чи ти багато знав коханок,
Як та, що поруч зараз спить?
І крізь імлу розкритих вікон
Побачиш сивий паморо́к,
Розрізаний рожевим світлом -
Ножем розріджених думок.
Пташині фантастичні зграї
Розвіють попелястий шум,
Сріблясто пір"я їх засяє -
Магічний пройде тілом струм...
І розчиняються тумани -
Сягає промінь подушок...
У світі ближчої немає,
Ніж та, що поруч спить. Знайшов.
__________
Опубліковано у журналі "Дніпро", №1-2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2015
автор: Єлена Дорофієвська