ХОЧ КОВТОК…ІЗ ЛЮБОВІ

Гортаю  століть
Поржавілі  сторінки,
Лиш  блимають  зорі  мільярдами  миль...
Дощами  кривавими...гіркими    росами...
Із  глибоких  пластів...
...ще  скапує  біль...

Пересохли  джерела...
...хоч  ковток...із  любові...
Жагучим  вогнем...  спрагло  стогне  Сахара...
Гарцює  по  душах...ненависті  морок...
Шлях  в  безодню  турує...
 ...знавісніла  отара...

Спинися...нащадку!..
Слухай  голос  Землі!..
Хто  в  сімнадцять...хто  в  двадцять...легенди  творив...
Ще...не  жив...своє  серце...в  мук  горнилі  спалив...
Із  святоі  золи..
...світло  життя-відроди...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627419
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2015
автор: Ілея